13-17 вересня 2021 року делегація високого рівня Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWi) відвідала Київ під егідою Німецько-Українського енергетичного партнерства (ЕП). Делегацію BMWi, яку також супроводжували представники інших німецьких міністерств, очолював держсекретар Андреас Файхт, який є ключовою фігурою в побудові міцних відносин з Україною з питань двосторонньої енергетичної співпраці, переходу до «зеленої» енергетики та інтеграції України в європейські енергетичні ринки.
Під час свого візиту держсекретар Файхт зустрівся в Києві з високоповажними представниками уряду України, брав участь у різних заходах енергетичного партнерства та зустрівся з організаціями громадянського суспільства (ОГС), експертними колами, а також представниками приватного сектора в сфері енергетики та екології.
Панельна дискусія «Україна: Перспективи експорту зеленого водню до Німеччини та ЄС», організована спільно BMWi, Німецьким енергетичним агентством (dena) і GIZ та проведена під егідою ЕП, стала багатостороннім заходом з унікальними умовами для поглиблених дискусій. Андреас Файхт, державний секретар BMWi, підкреслив, що Німеччина буде шукати надійних міжнародних партнерів у країнах з високим потенціалом відновлюваних джерел енергії для виробництва зеленого водню. Він закликав Україну використовувати свої конкурентні переваги: багатий потенціал зеленої енергії, розгалужену мережу трубопроводів, що географічно охоплює Південну Німеччину, Австрію та Італію і здатна задовольнити великий промисловий попит.
Українська сторона, представлена Ярославом Демченковим, заступником міністра енергетики з європейської інтеграції, та Юлією Підкоморною, заступницею міністра енергетики, підкреслила бажання й надалі підтримувати формування водневої політики в Україні. Українська воднева стратегія, яку зараз готує Міненерго, повинна дати відповіді на всі основні відкриті питання.
Під час дискусії, у якій також брав участь Торстен Вьоллерт, посланник-радник з питань енергетики Представництва ЄС в Україні, стало зрозуміло, що процес все ще знаходиться на початковій стадії в обох країнах та вимагає значних зусиль у галузі стандартизації, внутрішнього ринку та розвитку технічної інфраструктури. На його думку, терміново необхідна не тільки інфраструктура, а й збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії.
У другій частині дискусії представники операторів газотранспортних систем з України та Німеччини більш детально проаналізували перспективи використання існуючих в Україні газопровідних мереж для розширення можливостей підключення до інших європейських ринків водню.
Під час засідання Робочої групи з водню, що відбулося після панельної дискусії, українська та німецька сторони продовжили переговори у вузькому колі. Члени РГ використали цю можливість для обговорення поточної діяльності, планів роботи і пріоритетів майбутньої водневої співпраці між Німеччиною і Україною.
Пізніше,на засіданні Керівного комітету (КК) німецька та українська сторони, включаючи Міненерго, Мінрегіон, Міндовкілля, BMU, BMZ і ряд державних установ, підвели підсумки першого року роботи ЕП. КК є основною платформою Енергетичного партнерства для формування напрямів двосторонньої енергетичної співпраці між двома країнами. За участі представників центральних органів виконавчої влади, відповідальних за енергетичну та екологічну політику, члени КК провели плідний обмін думками про хід роботи і спільно ініційовані заходи в рамках ЕП. Після аналізу досягнутих результатів співголовам п'яти робочих груп – з енергоефективності, декарбонізації, справедливого переходу/трансформації вугільних регіонів, відновлюваних джерел енергії та водню – було надано слово для визначення загальних пріоритетів галузевого співробітництва.
